Науковий інтерес представляє цегла та цегляна кладка будівель і споруд Любеча. Певна інформація про такі зразки ХVІІ–ХVІІІ ст. міститься в наукових роботах та статтях дослідників [1, 2].
У 2009 р. під час робіт Любецької археологічної експедиція Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка з дослідження кам’яниці П. Полуботка було виявлено цеглу формату 29 × 14 × 6,5 см, дуже поганого випалу, ланцюговою системою на вапняно-піщаному розчині. У стінах будівлі та в шарі руйнації виявлено численний будівельний матеріал XVIII ст., який складався з прямокутної цегли теракотового кольору різних відтінків розмірами 28,0–29,0 ×13,0–13,5 ×6,0–6,5 см, а також лекальної з різними типами профілювання зовнішнього краю (рис. 1, а)–г)). Добудовані частини складені на цементному розчині з цілої та фрагментованої цегли XVIII і ХІХ ст. На деякій цеглі ХІХ ст. є клейма «Г.А.М.», «Г.М.», «ИД», «МЛ» (рис. 1, д)–з)). Цеглу з клеймом «Г.А.М.» і, ймовірно, «Г.М.», що знайдена у всіх реставрованих частинах будівлі, можна пов’язати з ім’ям Григорія Олександровича Милорадовича (1839–1905), на території садиби якого і знаходилася кам’яниця [1].
Рис. 1 – Цегла кам’яниці П. Полуботка: цегла з клеймом Милорадовичів виявлена під час дослідження фундаменту, ХІХ ст.
Досить цікаві також залишки погребу, що розташовані неподалік від кам’яниці гетьмана П.Полуботка (рис. 2). Кладка виконана з червоної цегли на вапняному розчині з великою кількістю вкраплень вапна та камінців розміром від 0,2 до 0,8 см.
Рис. 2 – Залишок стіни погребу, розташованого поблизу кам’яниці
Дослідження зразків розчину та цегли ХІХ ст. з клеймом «ГМ» підтверджують високу якість матеріалу.
1. Веремейчик О.М. Дослідження кам’яниці П. Полуботка в Любечі / О.М. Веремейчик, О.М. Бондар // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. – К.: ІА НАН України, 2010. – С. 50-52.
2. Дослідження печери Антонія в Любечі у 2009 р. / В.Я. Руденок, Т.Г. Новик // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. – С. 361-362.